“Зелена” енергетика – це не лише екологія й економіка, а й національна безпека – дніпровський пропозиціонер П.Хазан

В соцмережі Clubhouse відбулось чергове засідання ПРОпозиціонери Клуб, присвячене проблематиці альтернативних джерел енергії та «зелених» тарифів. В цивілізованих країнах світу не підлягає сумніву теза про те, що відновлювана енергетика є не лише найекологічнішою, а й найдешевшою. Вчені давно порахували, скільки насправді коштує вугільна і атомна енергетика, якщо враховувати витрати на побудову інфраструктури, підтримку і виведення її з експлуатації. Якщо ж порахувати ще й шкоду і потенційну небезпеку, які несуть традиційні джерела енергії, то стає зрозумілим, що відновлювальні джерела це не лише про вигоду, а й про національну безпеку. Про це під час дискусії заявив український учений, заступник директора КП “Центр екологічного моніторингу” та депутат Дніпропетровської обласної ради від партії «Пропозиція» Павло Хазан.

«Протягом усієї історії незалежності уряд України робив все можливе, аби розвивати традиційні джерела енергії. І робив це з однієї причини – на вугільній промисловості, на атомній енергетиці дуже легко розвивати різні корупційні схеми. І коли лунають закиди про те, що відновлювальній енергетиці даються тимчасові дотації у вигляді зеленого тарифу, часто забувають про те, що протягом майже 30 років вугільна галузь дотується постійно. При цьому ані теплова, ані атомна енергетика ніколи не будуть прибутковими, на відміну від відновлювальної», – зазначив депутат-пропозиціонер.

На думку Павла Хазана, влада зробила величезну помилку, коли торік в односторонньому порядку знизила «зелені» тарифи. А тепер ще й заборгувала її виробникам близько 24 млрд грн: «Це зменшує інвестиційну привабливість нашої держави, особливо в час пандемії, під час війни з Росією. Це підриває наш міжнародний імідж. Держава має підтримувати альтернативну енергетику за рахунок зеленого тарифу, впроваджувати інші стимули розвитку на місцевому та регіональному рівнях. Між іншим, програма партії «Пропозиція» передбачає передачу екологічного контролю і екологічного збору на муніципальний рівень. Можна лишень уявити, що чекає на енергетичних гігантів, коли ця норма запрацює. Між тим, потенціал розвитку відновлювальної енергетики в Україні величезний. І ми маємо зробити все, щоб до 2030 року показник частки відновлюваних джерел енергії в загальному балансі виробництва електроенергії склав відповідно до Енергетичної стратегії України щонайменше 25% (у 2020 р. цей показник склав 12,4% – ред.).